"Утром 25 июня 2009 года Майкл потерял сознание и упал находясь в доме, который он снимал в Холмби-Хиллз, на западе Лос-Анджелеса. Личный врач Джексона, который был с ним в это время, пытался привести его в сознание. В 12:21 по местному времени был зарегистрирован звонок на номер. Приехавшие в 12:30 врачи обнаружили уже не дышащего Джексона с остановившимся сердцем и быстро провели сердечно-лёгочную реанимацию. Попытки привести Джексона в сознание продолжались по дороге и в течение часа после приезда в Медицинский центр Калифорнийского университета в 13:14. Но Джексон так и не вышел из комы и умер вскоре после того, как его привезли. Смерть была констатирована в 14:26 по местному времени, а в 16:36 подтверждена коронером."

Но мои грезы
Они столь же не пусты
Так как моя совесть, кажется, есть
я имею часы, только...
Моя любовь - месть
Которая никогда не свободна

прошло уже почти 4 дня с концерта, а горло все также шкабарчит, гроулинг полный, хорошо хоть не покалечился во время слема.........кхэ кхэ кхэ.......иииииииииииха!!! .

ось і відшукав свою стареньку червону бейсболку NY, і квиток на місці, ну коротше завтра це станеться і всьо такое!

Брат запросив до себе на весілля. Приходить час коли необхідно переборювати особисті фобії. Якщо раніше я обходив такі заходи десятою дорогою то тепер самому доведеться брати участь і якось відключити свою ненависть до весілль: до цього масового збіговиська родичів, близьких, друзів, незнайомих тобі людей, що
обговорюють один одного неначе на світських заходах, до тупих приколів тамади, до банальних тостів, що розповідаються у формі філософських оповіданнь і кожен слухає вдумано з серйозним виразом обличчя намагаючись зрозуміти. Звичайно можна булоб вигадати якусь проблему, через яку не зможу прийти, але ніхто не повірить.

Останнього разу був на весіллі в 4 роки, і навкруги були дорослі люди, от тепер і самому потрібно вдавати дорослого, бо бачте брат подорослішав раніше, та ще й молодший за мене на 2 роки, йому лише 20.

Як можна цілий день просидіти вдома, нічого нероблячи, і зберегти на вечір приємний настрій. Мало того що півдня намагався знайти пульт від "ящика", якого поклав до холодильника, так ще й вдруге за тиждень розкремсав собі пальця, цього разу консервною бляшанкою. Починаю боятись перебування на кухні...

Іще один рік без Карпат, а як чудово все уявлялося. Мабуть шо знову підсяду на Вербера

90 процентов литературы читается в общественном транспорте. Еще одна причина чтобы не покупать новую машину ~§&$